Попри постійні обстріли, у деяких регіонах України стартували посівні роботи. Однак цьому життєво необхідному (і не лише Україні) процесу, вочевидь, намагаються перешкодити російські загарбники: віднедавна їхньою мішенню стали не лише житлові квартали та лікарні, а й нафтосховища та заводи, які виготовляють «кров» транспорту й сільськогосподарської техніки — пальне.
Минулих вихідних — 2 і 3 квітня — ракетними обстрілами ворога були зруйновані Одеський і Кременчуцький НПЗ. І хоч перший насправді не виготовляє продукції вже понад 10 років, унаслідок бомбардування було пошкоджене нафтосховище та резервуари з пальним. Обстріл окупантами потужного Кременчуцького нафтопереробного заводу знищив не лише навколишні склади паливно-мастильних матеріалів, а й важливу заводську інфраструктуру, тож підприємство було змушене припинити роботу.
Втім, на думку експерта паливного ринку Сергія Куюна, ця ситуація складна, але аж ніяк не безвихідна. Чи не єдине ефективне рішення зараз – нарощувати імпорт пального через західний кордон. Однак для цього доведеться тимчасово відмовитись від держрегулювання цін на АЗС: мовляв, воно працює лише коли ринок насичений пальним, - тим часом як теперішній ринок відчуває істотний дефіцит через втрату найбільшого виробника та десятка нафтобаз по всій Україні.
Що зараз відбувається? Дизпальне в гурті коштує 38-44 грн/л, а регульована ціна на заправках – 37,42 грн/л. Причина — дефіцит. Імпортне пальне зараз контрактують переважно великі мережеві компанії, які навіть зі своїми можливостями та досвідом через раз потрапляють під «урядові» ціни. Але у будь-якому разі вони всіх потреб не закриють.
Вже є й «приходи» невеличких операторів, але собівартість ресурсу дозволяє торгувати лише у західних областях. В решті регіонів через витратну логістику це буде мінус», - прокоментував ситуацію Сергій Куюн.
На думку експерта, вільне ціноутворення дозволить зняти з постачальників принаймні комерційний ризик. Як варіант, можна зафіксувати поточну регульовану націнку 4,5 грн на літр бензину та 5 грн на літр ДП, - але додавати її не до регульованої собівартості, як зараз, а до фактичної, яку буде нескладно встановити по документах.
Чи є ризик злету цін? Не думаю. Як би хто там не казав, але в Україні є ринок, є сотні гравців, які хочуть і можуть працювати... Якщо хтось буде сильно контрастувати, матиме справу з місцевими адміністраціями та із загостреним відчуттям справедливості у громадян. Навряд чи хтось захоче ризикувати.
Втім, робота з європейськими постачальниками має чимало нюансів: наприклад, в їхніх асортиментах немає бензину А-92 та обмаль автогазу, отже про купівлю «дев’яносто другого» українським водіям доведеться забути, а пропан-бутанова суміш на АЗС може перетворитися на екзотичний різновид пального. Тож вибір сортів бензинів та дизельного пального на «пістолетах» АЗС вже не буде таким, як до війни.
