Сказати що рік, котрий минає, був складним – це нічого не сказати. Проте українці всупереч непростим обставинам не зупинялися ні на мить – в тому числі й в автомобільній сфері, адже мобільність зараз стала не просто опцією, а мало не обов’язковою складовою життя.
Тож пропонуємо оглянути, чим та як жив український автомобільний ринок, які події відбувалися на ньому та впливали на нього зовні, чого вдалося досягти, а що відкласти. Сподіваємося, ненадовго.
Очікування закінчення карантину
Про це зараз можна згадувати з посмішкою: масковий режим, вакцинація, сертифікати про щеплення для виїзду за кордон… Звісно, ніхто не збирається применшувати шкоду, заподіяну вірусом COVID-19, але що воно той вірус проти ракет та авіабомб… Отже – рік починався з очікування завершення карантинних заходів, наближення весни, що натякало на нові перспективи у всіх галузях, яким дісталося від «ковіду». Були надії й на те, що авторинок набиратиме обертів, запрацюють нові напрямки імпорту, омолоджуватиметься автопарк, розвиватиметься електромобільність. Ці сподівання дещо псували новини про ймовірний напад, які звучали все частіше...
Війна в Україні
Блок-пости, масова евакуація на захід країни або в Європу, нескінченні повільні колони з машин, подекуди пошкоджених, з поспішно приклеєними табличками «Діти». Цілковита невизначеність та тривожні новини мало не щохвилини. Сирени повітряної тривоги. «Прильоти».
Черги під військкоматами з добровольців, миттєве формування тероборони, утворення тисяч волонтерських пунктів. Кожен долучався до порятунку країни як міг. Грошима, продуктами, працею, автомобілями, службою у Збройних Силах. Поки світ спостерігав та подекуди висловлював «занепокоєність» різного ступеню, українці згуртувалися настільки, що це давало надію якщо не на перемогу, то бодай на те, що «непереможній» орді дістанеться по зубах добряче. І точно не буде ніякого «Києва за три дні».
Але авторинок тоді впав – точніше, він зробив якийсь ривок, спричинений масовою потребою у мобільності, насамперед задля евакуації з регіонів з активними бойовими діями, після чого затих. Тоді купували швидко, будь-що, на що вистачало грошей, і аби воно могло їхати. Сервісні центри МВС припинили оформлення автотранспорту, й з цієї причини залишається лише здогадуватися, скільки і яких авто було куплено. Проте статистика за цих обставин не найважливіше. Важливо, що ми витримали перший удар.
Відновлення роботи сервісних центрів МВС
Поступово, послуга за послугою, регіон за регіоном сервісні центри відновили приймання громадян. Спершу для реєстрації нових авто, пізніше – «свіжопригнаних», яких трохи накопичилося за час вимушеного простою установи, згодом почали перереєстровувати і вживаний автотранспорт. Коли з’явилася можливість офіційно укладати угоди купівлі-продажу та отримувати документи на своє авто, трохи активувався й автомобільний ринок.
«Нульове розмитнення»
Найбільшим поштовхом для активації авторинку (принаймні – кількісної) стало запровадження пільг на імпорт автотранспорту. Нардепи вирішили дозволити ввозити практично всі види ТЗ, без сплати податків. «Нульове розмитнення», згідно з текстом ухваленого тоді закону, мало б діяти й досі.
Однак скористатися пільгами вдалося лише для імпорту 237 тисяч транспортних засобів, навіть попри те, що чоловіки не мали змоги виїжджати за кордон. Ініціатива почала обростати «легендами», як-то засилля елітних суперкарів, які перетинають кордон «під нуль», окремі «економісти» рахували віртуальні втрати бюджету від такого рішення, проте жодна з цих легенд не отримала підтвердження.
Але це не зашкодило достроково, тобто до закінчення воєнного стану, скасувати пільги. Що й сталося 1 липня. Було чимало пропозицій, законопроєктів, ідей щодо спрощення системи нарахування податків, повернення пільг учасникам бойових дій, перенесення усіх процесів онлайн в «Дію», та, як бачимо, нічого з цього наразі не просунулося далі рівня ідеї.
Зменшення частки американських авто
Блокування українських морських портів флотом окупантів, частина якого вже пішла у відомому напрямку, призвело до зменшення обсягів постачання авто з країн Америки. Чимало машин, куплених на заокеанських аукціонах, власникам довелось довго шукати по різних портах, дехто й досі залишився сам на сам з номером контейнера.
Подібна участь спіткала й транспорт, що прибував до нас з Кореї та Китаю. Бізнесам, які працювали з цими напрямками довелося шукати нові шляхи для доставлення автівок з цих країн. Здебільшого вдало, однак витрати на транспортування зросли.
Паливна криза та нові ціни
Перші місяці після повномасштабного вторгнення запам’яталися автомобілістам довжелезними чергами на АЗС, де був бензин чи дизпальне, а також чималою кількістю заправок з вимкненими стелами. Уже ніхто не вибирав АЗС за тим, де смачніша кава. Важливо було залити лімітовані на той час 10 чи 20 літрів, аби не довелося зупинитися десь посеред дороги.
Дефіцит протримався порівняно недовго – кілька місяців. Й головне, що пальне отримали ЗСУ, фермери та вантажоперевізники. А після них відновився вільний продаж бензину й дизпального, і навіть без літрових лімітів чи мережевих карток. Проте за новою ціною – близько 50 гривень за літр. Але, якщо зважити на те, що рівень заторів на дорогах ніяк не знизився, цей момент, напевно, суттєво не вплинув на бажання (та потребу) українців їздити на власних авто.
Стрибок курсу валюти
Зараз уже всі звикли що табло «обмінників» або вимкнені, або на них є інформація лише про те, що пункт працює. А поки уряд не прийняв рішення заборонити демонструвати курс обміну іноземної валюти (у якій здебільшого й здійснюються купівлі транспорту та нерухомості), доводилося звикати до нових чисел на цих дисплеях. З 28-30 гривень за 1 американський долар, від березня й за кілька наступних місяців за один «зелений» доводилося викладати понад 40 гривень.
А коли доходи, власне, у гривнях, значно складніше накопичити потрібну суму в «умовних одиницях». Що стало ще одним фактором, який пригальмував авторинок та змусив частину покупців перевести увагу на дешевші варіанти.
Відновлення продажу нових авто
Попри все ринок нових легковиків фактично не зупинявся: спрацювала термінова потреба у надійних засобах пересування чи, можливо, бажання людей убезпечити власні збереження у гривнях, «матеріалізувавши» їх у більш-менш ліквідному й рухомому майні. Тож у березні автодилери продали майже шість сотень машин, а у квітні й травні попит подвоювався і до початку літа вже складав 2,5 тисячі нових авто на місяць. До речі, через паливну кризу підсумок травня став рекордним у сегменті нових електроавто: його не перевершено й досі.
Тим часом дилери вичерпали запаси авто на складах і почали відновлювати постачання, створюючи нові маршрути для імпорту до України суходолом. Мало-помалу пропозиції автосалонів розширювалися, а на ринку почали з’являтися очікувані ще у мирний час новинки: свіжі генерації Kia Sportage, Nissan Qashqai, Opel Grandland та Astra, Mercedes-Benz GLC, рестайлінгові Citroen C5 Aircross та Mazda CX-5… Повернувся до України бренд Geely з єдиним поки кросовером Atlas Pro, тож робота імпортерів триває.
Стрімке зростання попиту на електромобілі
А водночас – й підвищення цін на них. Згадана вище паливна криза змусила багатьох переглянути власний бюджет, який щомісяця витрачався на автозаправках. Умовні 100 кілометрів містом на авто з ДВЗ коштують близько 500 гривень, на «електричці», якщо заряджати її вдома – 30-40 гривень. Навіть якщо не вдома, а на платних чарджерах, витрати сягнуть 200 гривень на ту ж дистанцію. Так чи інакше, істотно менше, ніж на бензині.
Буквально за тиждень-другий на ринку майже зникла пропозиція з бюджетними найдешевшими Nissan Leaf, купували навіть здавалося б забуті назавжди Mitsubishi MiEV чи Peugeot iOn. З’явилося чимало Volkswagen e-Golf, друге дихання на «вторинці» отримав Chevrolet Bolt. Купували й нові, часом очікуючи на них по 2-3 місяці, наприклад той же Volkswagen ID.4 чи Honda M-NV.
Падіння цін на електромобілі
Звиклою кількістю пропозицій з легковими електроавто, що водночас розміщені на AUTO.RIA, можна вважати значення від 2 до 2,5 тисяч. Але, оскільки наша енергетична незалежність не давала спокою окупантам рівно як і політична, вони вирішили «досягти успіхів» поза полем бою – пустивши сотні ракет на цивільні енергетичні об’єкти. Зрозуміло, що це не дало і не дасть терористам жодної переваги, але енергосистема таки зазнала пошкоджень.
Перебої з електропостачанням далися взнаки у сегменті електромобілів – пропозиція з продажу зросла удвічі, до понад 5 тисяч таких авто (це становить 12% парку усіх електрокарів в Україні), й істотно перевищила попит. Внаслідок чого чимало продавців вимушено знизили ціни на свої авто.
Електронні документи
«Дія» є, напевно, у кожного українця, як і електронні документи у цьому додатку. Користуватися ними нарівні з пластиковими картками дозволили ще раніше. Нове тут те, що з 14 грудня можна взагалі відмовитися від пластикових посвідок – отримати лише електронне водійське посвідчення чи свідоцтво про реєстрацію автомобіля. Щоправда, є певні нюанси, з якими ми розібралися в окремому огляді цієї інновації.
Обов’язкова експертиза ТЗ при його продажу
Етап, який донедавна був добровільний, у грудні став обов’язковим – йдеться про експертне дослідження транспортних засобів перед їхнім продажем або першою реєстрацією «свіжопригнаних». Тож відтепер – спершу до експертів, і лише потім у сервісний центр оформлювати угоду. Звісно, і платити за цю послугу теж обов’язково.
Часи непрості, та важливо те, що українці довели всьому світові, й продовжують підтверджувати це щодня, що ніякі негаразди не здатні їх зламати, вони продовжують боронити державу від загарбників, підтримувати її в тилу, працювати, і ще й будувати плани на майбутнє. Нехай цей рік і не був сповнений позитивними новинами для автомобілістів, проте ми знаємо: все ще попереду. Справимось, зможемо, особливо після Перемоги, яка щодня нашими спільними зусиллями стає на день ближчою!
Прокомментируйте первым